Зате в глибині його душі емоції можуть досягати величезної сили. Зокрема, це призводить до того, що Наум здатний дуже довго носити в собі образу, хоча зовні це може бути зовсім непомітно, і, до речі кажучи, зовсім не факт, що коли-небудь ця образа буде вилите на голову кривдника. Ні, скоріше, вона так і залишиться частинкою внутрішнього світу Наума.

Однак для цього внутрішнього світу характерні не тільки образи, позитивні емоції так само живуть у його душі і точно так само не квапляться вирватися назовні. Все це робить внутрішній світ Наума надзвичайно багатим, хоча з боку цього зазвичай не скажеш. Однак якщо Наум раптом одного разу прийде в голову відкрити кому-небудь свою душу, а подібне трапляється вкрай рідко, то він може неабияк здивувати співрозмовника багатством своєї фантазії.

Важко сказати, що саме заважає Наум реалізувати свою творчу уяву в професійному плані. Бути може, він просто недооцінює свій внутрішній світ, ставлячись до нього як до чогось само собою зрозуміле. Проте йому, напевно, варто випустити цього джина з пляшки, спробувавши викласти свої переживання в будь-якому творі або картині.

Секрети спілкування. Не треба шукати серед Наумов красномовців-ораторів, зате важко знайти більш уважних слухачів, ніж вони. Дивно, але чомусь мало кому спадає на думку, що й самому Наум є що сказати, тим не менше спробуйте його розговорити - ви можете дізнатися чимало нового і цікавого.

Астрологічна характеристика. Знак зодіаку: Близнюки. Планета: Місяць. Кольори імені: зеленувато-коричневий, іноді корисний. Найбільш сприятливий колір: білий. Камінь-талісман: вогненний опал.

Слід імені в історії. Відома народна мудрість говорить: «Немає пророка у своїй вітчизні». Це вираз справедливо по відношенню практично до будь-яких провідникам живої думки - письменникам, художникам, політикам. Але мабуть, найбільш незахищеними пророками на Русі завжди були і залишалися поети. Все вищесказане справедливо і по відношенню до російському поетові Наум Мойсейович Коржавін (нар. 1925), основною темою віршів якого стало право абсолютно кожної людини на внутрішню свободу. Свободу мислити, жити, писати, творити. До поезії Наум Коржавін завжди ставився особливо трепетно, вважаючи, що будь-який поет в першу чергу повинен нести моральну відповідальність за все коли-небудь ним написане, і в цьому відношенні з ним важко не погодитися: нерідко поети пишуть на догоду публіці, пропагуючи «модні» ідеали насильства, війни, безпринципності.

Покоління Наума Коржавін, зазнали сталінського терору і всі жахи Вітчизняної війни, нав'язливу ідеологію і ізоляцію «залізної завіси», проте, незважаючи ні на що (а може бути, саме завдяки всім цим десятиліттях репресій і поневірянь), було поколінням поневоленим лише зовні , але на диво вільним всередині.