Він витриманий, розсудливий, однак не варто намагатися зачепити його за живе - реакція може бути вкрай гострою. Інша справа, коли Никифор перебуває у своєму звичному оточенні: тут його чутливість здатна проявлятися набагато більш сприятливо, і Никифор може виявитися дуже душевним, хоча і схильним до подразнення людиною.

Найбільш сприятливо, якщо в процесі виховання у нього буде розвинене почуття гумору, що передбачає добру самоіронію. Це може позбавити його практично від усіх проблем і розкрити дійсно позитивні сторони його характеру, такі як незалежність, честолюбство, наполегливість, цілеспрямованість, уміння тримати себе в руках і аналітичний розум.

Секрети спілкування. Для багатьох буває несподіванкою, коли урівноважений на людях Никифор раптом виявляється дивно гарячим і навіть дратівливою в суперечках. До речі кажучи, піддати його практично неможливо, і єдиний спосіб уникнути конфлікту - це самому постаратися зберегти рівновагу і апелювати не до емоцій, а до спокійної логіці.

Астрологічна характеристика. Знак зодіаку: Терези. Планета: Сатурн. Кольори імені: коричневий, фіолетовий. Найбільш сприятливі кольори: оранжевий, білий. Камінь-талісман: сердолік, янтар, опал.

Слід імені в історії. Свого часу діяльність грецького ченця Никифора, який жив у XV столітті, призвела до найнесподіваніших наслідків, які навряд чи міг прогнозувати сам Никифор, старанно переписали колись Євангеліє від Івана. Справа в тому, що дане Євангеліє чернець, посвячений у таємниці Суфітов, переписав не просто так, а з деякими змінами проти канонізованого тексту, а також забезпечивши його докладним коментарем, що має назву «Левітікон». Метою Никифора було ввести поняття ордена Суфітов в християнство, і незабаром під його початком навіть утворилася секта, яка зробила «Левітікон» своєї нової біблією - але гоніння понищили їх.

У цій досить банальної історії не було б нічого особливого, якби сотні років після написання даної рукописи, її історія не знайшла досить несподіване продовження. Сталося так, що в 1815 році твір Никифора придбав Фабр, керівник таємного товариства «Нові лицарі храму», і вирішив зробити «Левітікон» невід'ємною частиною свого суспільства, таким чином перетворивши його у звичайну схизматичну секту. Важко сказати, чому Фабр зважився на такий нічим не обгрунтований вчинок, проте твір монаха Никифора, що його свого часу не принесло щастя ні самому авторові, ні його затятим послідовникам, зробило згубний вплив і на «Нових лицарів храму». Саме ця злощасна рукопис і стала причиною розколу ордена, і лише невелика частина «лицарів» зважилася-таки прийняти нове вчення.